«Беспилотник Leleka-100 является самым массовым в использовании в зоне ООС многоцелевым беспилотным летательным аппаратом в Украине, 46% всех боевых вылетов было совершено именно этим БПЛА»

Об этом в интервью Security Talks отметил совладелец «Производственно-Инновационной компании «ДЕВИРО» Денис Чередниченко.

По его словам, производственная инновационная компания «ДЕВИРО» была основана в Украине в 2014 году, после поставки армии около полутора десятков БПЛА, которые были прототипами Leleka-100.

Сейчас ​​в ВСУ поставлено более 300 БпЛА Leleka-100, - отметил Чередниченко, добавив, что «ДЕВИРО» готова к развитию сферы БПЛА, в том числе, к созданию ударного БПЛА, или дрона-камикадзе - последнее уже активно эксперементируется компанией-партнером.

Специализация «ДЕВИРО» - проектирование, разработка и производство беспилотных летательных аппаратов, программного обеспечения для анализа и обработки полученной информации.

Leleka-100 - украинский военный многофункциональный беспилотный летательный аппарат, разработанный компанией «Deviro».

Leleka-100 был спроектирован специалистами из компании «DEVIRO» в конфигурации самолетного типа, однако, важно уточнить, что устройство имеет компактные габаритные размеры, в частности, при длине фюзеляжа дрона в 1 метр 14 сантиметров, размах крыльев БПЛА составляет 1 метр 98 сантиметров, что в свою очередь существенно упрощает процесс эксплуатации и транспортировки этого воздушного судна. Кроме того, необходимо учитывать, что данный летательный аппарат имеет высокую маневренность, из-за чего устройство прекрасно подходит для выполнения поставленных целей и задач.

 В Черкасской области пограничники учатся воздушному мониторингу границы с помощью беспилотного авиационного комплекса (БПАК) «Лелека-100».

Как сообщила пресс-служба ГПСУ, пограничники уже получили навыки по основам пилотирования днем ​​и ночью, овладели способами и приемами ведения воздушной разведки.

Тренинг проходил на базе Главного центра подготовки личного состава Государственной пограничной службы Украины им. генерала Игоря Момота.

Напомним, что «Лелеку» пограничникам бесплатно передали производители комплекса. Также представители предприятия-изготовителя провели курс занятий для инструкторско-преподавательского и инженерно-технического состава Центра по подготовке к применению и эксплуатации беспилотных авиационных систем. Персонал центра получил достаточный уровень знаний и умений и получил допуск к самостоятельной эксплуатации и технического обслуживания БПАК.

Главный центр подготовки личного состава Госпогранслужбы им. генерал-майора Игоря Момота (в / ч 9930) бесплатно получил беспилотный авиационный комплекс «Leleka 100».

Комплекс был передан представителями ООО «Производственно-Иновационная Компания «ДЕВИРО» 16 апреля, сообщает пресс служба ГЦПОС ГПСУ. Он предназначен для аэроразведки патрулирования, картографирования местности с возможностью передачи оперативной информации и получения точных географических координат в режиме реального времени.

БПАК состоит из двух беспилотных летательных аппаратов (БПЛА), наземной станции управления и дополнительного оборудования. Воздушный аппарат устойчив к погодным условиям и пригоден к использованию в любое время суток.

В комплексе реализована концепция автоматизированного управления воздушным аппаратом в течение всего полета, что значительно упрощает работу оператора и позволяет концентрировать внимание на анализе оперативной информации. Такая техника позволяет пограничникам эффективно защищать украинскую границу от преступников и внешней агрессии.

В дальнейшем во время практических занятий пограничники будут приобретать навыки по управлению беспилотными летательными аппаратами и выполнять задачи по поиску, распознаванию и сопровождению объектов.

Данный комплекс будет использоваться также для повышения квалификационных навыков инструкторами-операторами и непосредственно на границе.

Якщо ви берете участь у проектах з видобутку, ви розумієте важливість використання правильних інструментів для досягнення оптимальних результатів. Що стосується обстеження та картографування, квадрокоптери (або Безпілотні літальні апарати) виявилися життєздатним і привітним рішенням.

Досягнення спостереження видобутку з висоти пташиного польоту на видобувному майданчику  є складною задачею, однак коптери однозначно підходять до завдань аерофотографування та обстеження. Вони не тільки можуть бути оснащені новітньою картографічною технологією (а також відстеженням та звітуванням), технологія безпілотників приносить із собою ряд переваг.

В останній рік особливо яскраво виявляється кардинальна зміна форм і методів ведення бойових дій у сучасних війнах. Незважаючи на те, що, наприклад, стратегічні безпілотні авіаційні комплекси (БАК), у тому числі як носії високоточної зброї, застосовувалися американською армією ще наприкінці ХХ століття, саме кінець 2019-го — початок 2020 року можна вважати ще одним етапом великих змін.

З одного боку, сумарні витрати на закупівлі зброї у світі стрімко зростають (міжнародний інститут SIPRI підрахував, що військові витрати у світі у 2019 році зросли до 1,92 трлн дол.). Економічно потужні країни продовжили розширювати можливості цінних бойових систем стратегічного рівня: згідно зі SIPRI, на частку п'яти найбільших країн — США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії — припадає 62% світових військових витрат за 2019 рік. Наприклад, на початку 2020-го з допомогою американського безпілотника MQ-9 Reaper і високоточних ракет Hellfire було знищено впливового іранського генерала Касема Сулеймані. Але вартість таких БАК перевищує 16 млн дол. за одиницю, що унеможливлює масове використання такого озброєння переважною більшістю країн світу.

В останній рік особливо яскраво виявляється кардинальна зміна форм і методів ведення бойових дій у сучасних війнах. Незважаючи на те, що, наприклад, стратегічні безпілотні авіаційні комплекси (БАК), у тому числі як носії високоточної зброї, застосовувалися американською армією ще наприкінці ХХ століття, саме кінець 2019-го — початок 2020 року можна вважати ще одним етапом великих змін.

З одного боку, сумарні витрати на закупівлі зброї у світі стрімко зростають (міжнародний інститут SIPRI підрахував, що військові витрати у світі у 2019 році зросли до 1,92 трлн дол.). Економічно потужні країни продовжили розширювати можливості цінних бойових систем стратегічного рівня: згідно зі SIPRI, на частку п'яти найбільших країн — США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії — припадає 62% світових військових витрат за 2019 рік. Наприклад, на початку 2020-го з допомогою американського безпілотника MQ-9 Reaper і високоточних ракет Hellfire було знищено впливового іранського генерала Касема Сулеймані. Але вартість таких БАК перевищує 16 млн дол. за одиницю, що унеможливлює масове використання такого озброєння переважною більшістю країн світу.

Однак на тлі цього особливої актуальності набуло масове застосування порівняно дешевих безпілотних (дистанційно керованих) платформ різного базування (авіаційних, наземних, морських) з ударними елементами. Спеціалісти особливо відзначають їхню багатофункціональність та універсальність, що дозволяє застосовувати різноманітне озброєння й електронне обладнання. У тому числі сучасне, таке як електромагнітні боєприпаси, новітні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіоелектронної розвідки (РЕР) тощо.

Яскравим прикладом розвитку нового тренду може слугувати нічний напад у вересні 2019 року десятьма дронами-кілерами на нафтові потужності компанії Saudi Aramco на сході Саудівської Аравії, що призвело до зменшення наполовину щоденного видобутку нафти в країні. Ще вагомішого результату досягла масована атака турецьких ударних безпілотників у Сирії наприкінці лютого 2020 року. Під час нетривалої, але запеклої ескалації конфлікту Анкара завдала низки відчутних ударів по підрозділах сирійської армії, оснащеної досить сучасною російською зброєю. Це дозволило турецьким ЗМІ заговорити про "нову військову доктрину" Анкари.